Огляди фільмів

Безліч фільмів зняті, як трактування Біблії: “10 заповідей диявола”, “Євангелії від Матфея”, “Остання спокуса Христа” і т.д. В усіх них основною темою є Біблія, життя Ісуса і т.д. ”Сьома печатка” не виключення. В основі даного фільму лежить одкровення Іоанна Богослова про Апокаліпсис, трактування до якого дає нам Бергман. Саме словами з Біблії Бергман відкриває і закриває свою картину. Тим самим, говорячи нам, що кінець світу настав. А смерть - яскравий представник цього кінця. І весь фільм є ніщо інше, як боротьба з цим кінцем. І виглядає це боротьба з кінцем,
як гра в шахи, гра з забвеньем, із самою смертю. А що, по суті, є Смерть? 1) Послання, покарання Бога. Перші кадри, де смерть, немов шуліка, спускається на Землю, тому підтвердження. 2) Смерть є темрява. Коли ми уперше виявляємося в темряві, не встигнувши звикнути до неї, ми не знаємо, що робити, ми в нерозумінні, що робиться, діється, ми в неком забвенье. У фільмі ця темрява показана не тільки костюмом смерті, що цілком чорний, але так само і моментом на початку, коли смерть приходить забрати лицаря. Підкинувши свій плащ, покарання боже на секунду занурює
нас у Пітьму. І тільки зі словами Антониуса Блоку, темрява зникає. З цього, можна припустити, що смерть - темрява, тобто  невідомість. Проти Смерті боре лицар, що у даному фільмі уособлює не тільки всіх людей перед кінцем, але і світло, що протиборствує сила темряви. Друге його значення з’являється не відразу, а тільки після зустрічі з бродячими акторами. Але про цьому після. Спочатку про боротьбу. Як я написав вище, боротьба смерті і людини виражається в грі в шахи. Протягом  усього фільму лицар грає зі смертю три рази. Перший раз - на самому початку,
в експозиції фільму. Кадр побудований так: ліва сторона, сторона Смерті, затемнена, а права, сторона лицаря, освітлена. посередине, перед ними, шахівниця. У двох композиціях із трьох над шахівницею знаходиться ставка гри, то, заради чого б’ються персонажі. У першій композиції ставкою є порожнеча, те що не цікавить персонажів. Ну, навіщо їм небо і вода? Ні для чого і тому, гра починається з того, ставка невідома. На шляху до другої композиції, ставка з’являється. Нею стає трупа акторів, що їде разом з лицарем у його замок. Як можна побачити на другій композиції,
лицар - представник світла і доблесті, знаходиться на освітленій, світлій половині. Смерть- представник кінця, у затемненій, чорній стороні. А над їхньою грою знаходиться сімейство, що стало метою гри, суперництва двох сил. І кінець усієї цієї боротьби показаний у третій композиції, у якій лицар програє. Не через дурість, а по любові. Побачивши любов і турботу в інших людей, він зрозумів, що є добро. Саме тому, він вирішив здатися, для того щоб врятувати родину. Його поразка показана не тільки тим, що йому поставили мат, але і тим, що він почорніла як Смерть.
Кінець для лицаря і його супутників показаний точно так само, як і боротьба - у виді шахів. Смерть, як королева, ферзь, прийшла забрати пішаків. Вони, побачивши свій кінець, перед смертю сповідаються нам, у якому те змісті. Як, напевно, і ми усі будемо, коли настане судний день або коли Смерть з’явиться за нами. І, здавалося б, ніде немає порятунку від смерті, він зустрічається скрізь: і у виді убитого мандрівника, і навіть в обличии священика, з яким Блок розмовляє, пояснюю тому, чому він вирішив відстрочити загибель. Але є вихід з під влади смерті. Це любов,
що дарует нам світлий кінець, як і родині бродячих акторів наприкінці  фільму. Даний фільм не тільки цілком показує, на що здатно кінематограф, але і розкриває тему кінця, тему смерті, що рань або пізно нас торкнеться. Бергман приклав масу зусиль щоб це сказати нам: і  в зображенні, і в слові, і в дії - в усьому. Будемо сподіватися, що сьогоднішній глядач, що, на жаль, дивиться в основному “американський пиріг” і ”переполох в общаге”, почує автора цього незабутнього фільму